в означеннях
Тлумачення, значення слова «Глей»:

ГЛЕЙ 1, ю, чол.

1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним, глеєм припічок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); Вася з Сонею розказали, як пішли вони сьогодні на город і хотіли в яру накопати глею для глиняних м'ячів (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 108);  * У порівняннях. Чіпка покуштував галушку, — глевка, як глей (Панас Мирний, II, 1954, 148).

2. Те саме, що мул. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Євген Гребінка, I, 1957, 44); І ось уже показалося дно річки — блакитний глей і жовтий пісок та латаття (Олесь Донченко, V, 1957, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 81.

Коментарі (0)

ГЛЕЙ 2, ю, чол. Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи та ін.). Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень глей (Володимир Сосюра, I, 1957, 344);  * У порівняннях. Повітря тремтіло набряклим, вишневим глеєм (Михайло Стельмах, На..землі, 1949, 205).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 81.

Коментарі (0)