в означеннях
Тлумачення, значення слова «Годувальниця»:

ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ, і, жін.

1. Жінка, яка годує груддю дитину. Не можна вживати спиртне і годувальницям, бо дитячий організм особливо чутливий до дії алкоголю (Наука і життя, 10, 1958, 32); Пам'ятаю, ми гралися з сестрою на підлозі, в залі, а менший брат, немовля, був у спальні з годувальницею (Минуле українського театру, 1953, 14);
//  рідко. Про тварин-ссавців, які годують малят своїм молоком. Корів-годувальниць підібрано таких, які протягом доби дають достатню кількість молока для чотирьох сисунців (Радянська Україна, 15.VI 1959, 2).

2. Жіночий рід до годувальник. Корова — годувальниця сім'ї. За коровою і господиня здорова (Микола Рудь, Гомін... 1959, 15); Місто живилося рибою — «царицею моря» скумбрією, «перлиною півдня» кефаллю, годувальницею хамсою (Юрій Смолич, V, 1959, 7); На відгодівельній машині працюють дві годувальниці, за якими закріплено по 1000—1200 курчат або курей (Птахівництво, 1955, 202); Старші бджоли-годувальниці, які ходили за матір'ю-бджолою і підкріпляли її їжею, розступились і пропустили Медунку (Оксана Іваненко. Про бджілку.., 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 104.

Коментарі (0)