в означеннях
Тлумачення, значення слова «Гордість»:

ГО́РДІСТЬ, дості, жін.

1. Почуття особистої гідності, самоповаги. Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він [Андрій] оживить мертві стіни сахарні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 36); Що батькові та буря на палубі? Він і спустився вниз тільки для того, щоб не вразити гордість свого сина (Олесь Донченко, III, 1956, 215).

2. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь. Можна сьогодні з гордістю сказати, що вона [література] на всіх етапах розвитку була вірним помічником комуністичної партії (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 3);
//  Той (те), ким (чим) гордяться. «Запоріжсталь» — завод-велетень, гордість радянських п'ятирічок (Остап Вишня, I, 1956, 327); П. Тичина — краса і гордість нової української поезії (Василь Еллан, II, 1958, 77).

3. Надмірно висока думка про себе і зневага до інших; пихатість. І в тітки й у небожа, піднялась бурею шляхетська гордість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 127.

Коментарі (0)