в означеннях
Тлумачення, значення слова «Городище»:

ГОРОДИ́ЩЕ, а, сер., архл. Поселення, укріплене валами і ровами. Германці і слов'яни жили в селах. Але в них були укріплені місця, захищені земляним валом і частоколом.. де вони ховали свої сім'ї, худобу і майно під час ворожих набігів. Слов'яни називали ці місця «городищами» (Історія середніх віків, 1955, 4); Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився й прислухався (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 7);
//  Місце, де збереглися рештки укріпленого поселення. Острів цей, куди ми висадились, зовуть городищем, бо тутечка була перша будова січовиків (Олекса Стороженко, I, 1957, 253); Серйозні заперечення викликають також погляди про архаїчність керамічного комплексу роменських городищ (Вісник АН УРСР, 7, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 136.

Коментарі (0)