в означеннях
Тлумачення, значення слова «Господар»:

ГОСПОДАР, я, чол.

1. Той, хто займається господарством, хто веде господарство. Ні, таки з пана поганий господар. Пропадало добро без хазяйського ока (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); Піклуючись про майбутній врожай, хороші господарі слідом за комбайнами лущать стерню, вчасно орють ґрунт під озимину (Радянська Україна, 29.VIII 1962, 1).

2. чого і без додатка. Те саме, що власник 1. Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 69); Робітники, які жили в злиднях, стали господарями фабрик і заводів (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 128);
//  Приватний наймач робочої сили. Заходила в Дем'янівку, .. дуже жадалось мені побачити своїх перших господарів (Марко Вовчок, I, 1955, 13); Ой ще бурлак не стелився, Вже господар причепився: «Вставай, бурлак, годі спати, Вже час воли в поле гнати» (Іван Франко, XIII, 1954, 38);
//  заст. Заможний селянин. — Ви, Петре, тепер господар на все село, ніби князь! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 368); За селом, на горі, в підперезаному тополями хуторі, жив господар на всю губу — богобоязливий церковний староста Кіндрат Комар (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 23).

3. чого, перен. Повновладний розпорядник. Ставши господарем своєї долі, український народ за роки Радянської влади перетворив свою землю в квітучий індустріально-колгоспний край (Комуніст України, 11, 1967, 5); Він вирішив обійти німця далеко з тилу, наблизитися до нього звідти, звідки той його не очікував, і самому стати господарем становища (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 51).

4. Глава сім'ї, господарства. Господар з господинею частують гостей (Леся Українка, III, 1952, 730); На хутір приїхав.. Верига з дочкою. Такому гостеві усі зраділи в домі, а найбільше господар (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 140.

Коментарі (0)