в означеннях
Тлумачення, значення слова «Гребінка»:

ГРЕБІ́НКА, и, жін.

1. Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін. Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, .. стала розплітати свої грубі коси (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 32); Вона, подала широку надщерблену гребінку, якою мичуть у селах клоччя (Микола Олійник, Леся, 1960, 53);  * Образно. Сонце вже сховалося за синюватою гребінкою пралісу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 229);  * У порівняннях. Лушпиння застрявало в бороді, яку він час од часу розчісував пальцями, мов гребінкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 135).
Стригти (постригти) [всіх] під одну гребінку — зрівнювати всіх у якому-небудь відношенні, підводити під один рівень. Володимирові стало соромно за тих незграбних торговельників та постачальників, які за своїм бюрократичним правилом всіх людей готові постригти під одну гребінку (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 239).

2. Пристрій чи інструмент у вигляді довгастої пластинки з рядом зубців на один бік. Зрізування ґрунту.. провадять гребінкою [бульдозера] для того, щоб не допустити перевантаження трактора (Довідник сільського будівельника, 1956, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 162.

Коментарі (0)