в означеннях
Тлумачення, значення слова «Гривня»:

ГРИ́ВНЯ, і, жін.

1. У стародавній Русі — срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею.

2. заст. Мідна монета в три, а в деяких місцях — у дві з половиною копійки. Не хоче, як старець гривні (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 305); — Я людина бідна; в мене не то що сотні карбованців нема, в мене ледве зайва гривня знайдеться (Нечуй-Левицький, I, 1956, 471).

3. заст., рідко. Те саме, що гривеник. Став він виводити стрічку по стрічці, списуючи копії; став одбирати спершу по десять гривень, далі по двадцять, а через рік дійшов до трьох рублів (Панас Мирний, II, 1954, 262).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 166.

Коментарі (0)