в означеннях
Тлумачення, значення слова «Гвоздь»:

ГВОЗДЬ, я, чол., рідко.

1. Те саме, що цвях. Він [цар] велів зробити чотири дерев'яні скриньки: дві окувати золотом.. і потім забити їх золотими гвоздями (Іван Франко, IV, 1950, 138);  * Образно. — Але мій Сава, скажу тобі, гвоздь. Бери молоток і бий — не зігнеться (Олесь Донченко, I, 1956, 378);  * У порівняннях. Зосталось таке в його переконання що кожнісінька Іжінка і дівчина] вдив ллється у сім аж дзеркальців, — і зосталося те переконання немов гвоздем вбите (Марко Вовчок, I, 1955, 353).

2. перен., розм. Найголовніше, суть. Ми повинні вводити в установи членами невеликих колегій, помічниками окремих завідуючих або комісарами достатнє число практично досвідчених і безумовно відданих робітників і селян. В цьому гвоздь! (Ленін, 30, 1951, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 45.

Коментарі (0)