в означеннях
Тлумачення, значення слова «Гич»:

ГИЧ, і, жін., діал. Гичка (у 1 знач.). А картопля зародила, аж гич сплітається (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 14);  * У порівняннях. Нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло, як гич у пшенички (Панас Мирний, III, 1954, 130).
Ні (ані) гич — нічого, ніскільки. [Зінька:] Жалібниць багато, та допомоги ані гич! (Марко Кропивницький, II, 1958, 20); Двадцять чільних Провідників тих «рухів шкільних» Прикликав (пан), не сказав ні гич, А лиш по черзі простирати Велів і кожному вліпляти По двадцять солених палиць (Іван Франко, X, 1954, 287); — Ну, що це таке мінус вісім, — аж нахиляється до Філенка Федір Васильович. — Гляди, він і цього не знає. Ні гич не знає (Юрій Мушкетик. Чорний хліб, 1960, 20); І гич не до речі — зовсім не до речі. Оженитися старому На такій дитині! .. не женися: .. І гич не, до речі! (Тарас Шевченко, II, 1953, 169).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 63.

Коментарі (0)