в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ікра»:

ІКРА́, и, жін.

1. Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин. — Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити. Звісно, води... набігла собі... ставок став... Риба завелася... Ніхто не заводив її — сама, а може птиця занесла ікрою (Панас Мирний, III, 1954, 308); Це ж вона [риба] незабаром почне ікру викидати, малі рибенята з'являться (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 81); — А ти бачив ту щуку? .. Однієї ікри випотрошили чотириста грам (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 44);
//  Продукт харчування, який одержують внаслідок обробки ясчок риби. А раз у нас були млинці, доволі добрі, з ікрою і т. ін., але було скучно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); [Ага:] Що я з'їла… котлетку, бутерброд з ікрою, два бутерброди з шинкою і курчатко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 246).
 Зерниста ікра див. зернистий; Метати ікру див. метати.

2. перев. з означ. Страва з дрібно насічених овочів, грибів. Кабачки.. використовуються для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Перехиливши й закусивши тут же кабачковою ікрою.., брати Столярови хитали [ішли] далі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 16.

Коментарі (0)