в означеннях
Тлумачення, значення слова «Яга»:

ЯГА́, и, жін., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Іван Котляревський, I, 1952, 178); От хоча б яга... Кажуть, ніби в ступі їздить без коня... (Павло Грабовський, I, 1959, 371);  * У порівняннях. Одна була стара мегера — з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 112);
//  перен., розм. Про злу, сварливу жінку. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 188); — Злюка, мабуть, — перешіптувались заробітчанки Софії вслід. — Яга! (Олесь Гончар, I, 1959, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 622.

Коментарі (0)