в означеннях
Тлумачення, значення слова «Їжа»:

Ї́ЖА, і, жін.

1. Те, що їдять і п'ють; харчі. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Панас Мирний, IV, 1955, 222); Вранці, поки Гафійка готувала їм [свиням] їжу, все це вищало, кувікало, хрюкало і товкло мордами в двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51).
Груба їжа див. грубий.

2. розм., рідко. Те саме, що їда 1. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись [барилися] за їжею (Нечуй-Левицький, III, 1956, 107); Дід заприсягся, що цукерка не для їжі (Юрій Яновський, II, 1954, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 59.

Коментарі (0)