в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кабиця»:

КАБИ́ЦЯ, і, жін. Відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 73);
//  Яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь. Варили по куренях три рази вдень, не в горшках, а в мідних або чавунних казанах, і не в печах, а на кабиці (Олекса Стороженко, I, 1957, 257); Потім викопали кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 64.

Коментарі (0)