в означеннях
Тлумачення, значення слова «Качан»:

КАЧА́Н, у, чол.

1. розм. Головка капусти. Покотив качана капусти з чийогось воза (Марко Вовчок, I, 1955, 303);  * У порівняннях. Нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 4).

2. Стрижень капусти, який їдять сирим. Матуся не слухала, того не зробила. Дала їй [Ганнусі] їсти — сирий качан гризти (Павло Чубинський, V, 1874, 686); Солодкі качани в капусниках ми їли над голубим Дінцем (Володимир Сосюра, Так ніхто.., 1960, 32).

3. Потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її насіння. Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип'явши напоказ грубі качани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Кукурудза стояла висока, як гай, розкішна. На кожному стеблі по два-три качани (Колгоспник України, 2, 1956, 28);
//  Таке ж зірване стебло без насіння. Степан Федорович бере пляшку, одкидає корок з кукурудзяного качана (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 17); Можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Вечірній Київ, 28.I 1963, 2).

4. Недоїдена середина яблука або груші; недогризок. Роман поволі гризе грушу й качаном влучає панну (Степан Васильченко, I, 1959, 59).
Змерзнути (змерзти) на качан — задубіти, втратити гнучкість від холоду. Бігала [Маланка] по селу, змокла, на качан змерзла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 123.

Коментарі (0)