в означеннях
Тлумачення, значення слова «Каганець»:

КАГАНЕ́ЦЬ, нця, чол.

1. Невеличкий світильник, що складається з ґнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. В хаті каганець ледве-ледве світив (Марко Вовчок, I, 1955, 267); Тихо, наче гніт у каганці, зотлівало його старе життя (Панас Мирний, IV, 1955, 30); На припічку тріскотів лойовий каганець (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 51).
Аж каганці в очах засвітилися — те саме, що Аж іскри з очей посипалися (див. іскра).

2. заст., жарт. Велика чарка. Будем пить з каганця та й чарочки до денця (Номис, 1864, № 11507).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 67.

Коментарі (0)