в означеннях
Тлумачення, значення слова «Карлючка»:

КАРЛЮ́ЧКА, и, жін.

1. Що-небудь криве, закручене, формою схоже на гачок. Ніс — карлючка, рот свинячий, Гиря вся в щетині; Ніжки курячі, собачий Хвіст, ріжки цапині (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 70);  * У порівняннях. Явдоха подала йому жаб'ячу кісточку, що неначе карлючка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203);
//  Закручена лінія; завиток, розчерк у письмі. Паламар показав нам дві стародавні книги; перша — ..рукописний збірник.., розмальований дуже гарно.. карлючками, візерунками людей і звірів (Олекса Стороженко, I, 1957, 258);
//  перен., розм. Про зігнуту, скорчену постать. — Ой, яка карлючка танцює зо мною! — подумала Настя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 248);
//  перен., розм. Перешкода, перепона в чому-небудь; заковика. — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка. — А яка ж то? Кажи! — Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Борис Грінченко, II, 1963, 320).

2. розм. Криво, негарно паписана літера. Пишу це для моєї доньки Волі, яка тепер ще занадто маленька, щоб розуміти не лише зміст цього, написаного, а й значення тих карлючок, що з них складається слово, речення, думка... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 13); Вони [учні] вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (Петро Колесник, Терен.., 1959, 23).

3. Гачок, закрут (на кінці палиці). І згадав я постать: у руках — Палиця з карлючкою (Максим Рильський, II, 1960, 74);
//  Палиця з загнутим кінцем. Ось і староста, почепивши на груди медаль, сперся на довгу карлючку і киває головою до Романа, сільського писаря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113); Найверткішу вівцю можна підчепити карлючкою-гирлигою, вихопити з гурту, підтягнути до себе (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 107.

Коментарі (0)