в означеннях
Тлумачення, значення слова «Карниз»:

КАРНИ́З, а, чол.

1. Виступ, що завершує горішню частину стіни або міститься над вікнами, дверима. Поламлені [поламані] карнизи, побиті вікна.., облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний, III, 1954, 305); Над клумбами.. біліли з карнизами й колонами стіни розкішного невиданого палацу (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 159); — Я теж цей дім будував. Від першого каменя в фундаменті до останнього карниза під дахом, всі поверхи (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 49).

2. Виступ, що пролягає вузькою смугою на схилі гори, кручі. Де тільки на скелях є карнизи на піваршина, де трапляється ямка в скелі, там причеплюються ялинки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 414); Сафаров ішов над урвищем широким кам'яним карнизом (Олесь Донченко, II, 1956, 283).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 108.

Коментарі (0)