в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кендюх»:

КЕ́НДЮХ, а, чол.

1. Перший відділ шлунка жуйних тварин, у якому попередньо перетравлюється їжа; рубець. І виняв [вийняв] тельбухи з кишками, Розклав [піп] гарненько їх рядами І пильно кендюх розглядав (Іван Котляревський, I, 1952, 125).

2. Начинений м'ясом і приготовлений як страва шлунок тварини; сальцесон. На ньому [столі] вже парувала гречана каша з вишкварками, ковбаса з часником, начинений кендюх і коржі з маком (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 22); В оборі сталася пропажа: зник копчений свинячий кендюх (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 32).

3. зневажл. Про вайлувату людину. — Ех ти, кендюх! Ну, не кендюх? Сидить собі у хаті (Панас Мирний, IV, 1955, 128); — А ти знову мене кинув і дома ночував, старий кендюх! — лається Перегуда (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 140.

Коментарі (0)