в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кермо»:

КЕРМО, а, сер. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (Іван Франко, IV, 1950, 388); Я сів за весла, а вона біля керма (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 114); За кермо тракторів, автомашин та комбайнів сідають юнаки, більшість яких має закінчену середню освіту (Хлібороб України, 11, 1967, 15);  * Образно. У наших руках твого [України] щастя кермо! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 107).
Біля (коло і т. ін.) керма влади бути (стояти і т. ін.) — мати владу в своїх руках, бути на чолі кого-, чого-небудь; керувати (у 2 знач.). І жінка звільнена — ке «слабша половина!» Біля державного стоїть вона керма (Максим Рильський, I, 1956, 414); Кермо влади — влада, керування, керівництво (у 1 знач.); Ні керма, ні вітрил у кого — хтось не контролює своїх дій, учинків, не керує ними. Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 339).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 142.

Коментарі (0)