в означеннях
Тлумачення, значення слова «Халупа»:

ХАЛУ́ПА, и, жін. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 308); На другий день, коло полудня, набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття й пов'язали всіх, хто був у хаті, навіть слабого Гіцу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Прийду з маєтку, де я біля панських коней став, украй стомлений, ляжу в своїй халупі, а сон мене не бере (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 6); Лаврін добре влаштувався в давно покинутій мисливській халупі (Олесь Донченко, III, 1956, 123);
//  Невелика занедбана господарська будівля або виробниче приміщення. На місці напівкустарних цехів і старих халуп, де випускалося дрібне устаткування для цукрових і виноробних заводів, виросли величезні виробничі корпуси (Наука і життя, 2, 1960, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 14.

Коментарі (0)