в означеннях
Тлумачення, значення слова «Хобот»:

ХО́БОТ, а, чол.

1. Витягнута рухома носова частина морди в слонів та деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Найхарактерніший орган у слонів — це великий хобот, який звисає з передньої частини голови (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 162); В озері стояв слон і, набираючи хоботом воду, поливав себе, як з душу (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 177);  * У порівняннях. Четверо робітників працювали біля свердлової штанги. Товстий шланг, наче сірий слонячий хобот, звивався над головами (Олесь Донченко, II, 1956, 70);
//  Витягнута передня частина (або вирости передньої частини) тіла в деяких безхребетних тварин, що виконує функції хапання здобичі, захисту, прикріплення до чогось і т. ін. Хобот п'явки.

2. техн. Частина механізмів, машин, пристроїв, яка формою або функціями (хапання) нагадує витягнутий ніс тварини. Найчастіше фрезу закріплюють не просто в шпинделі, а насаджують на спеціальний валик — оправку. Один кінець оправки з'єднують із шпинделем, а другий установлюють в підвіску хобота (Фрезерна справа.., 1957, 20); У зв'язку з тим, що різальний інструмент кріпиться в оправці, ..у верстаті є хобот (кронштейн), що підтримує оправку (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 14); От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 15); Будівельні крани ожили, рухались, повільно водили своїми довжелезними хоботами, ніби винюхували, ніби пильно розшукували щось на землі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 194);
//  Ствол гармати, кулемета. Гармата стояла, повернута хоботом у бік поля (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 26); Кулеметники нахилили ситі хоботи кулеметів до землі і заніміли в чеканні (Григорій Епік, Тв., 1958, 445);
//  Задня видовжена частина лафета польової гармати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 99.

Коментарі (0)