в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ходулі»:

ХОДУ́ЛІ, уль, мн. (одн. ходуля, і, жін.).

1. Те саме, що диби. Клим на Ходулі раз піднявся, Що вище всіх — над всіми величався, Недовго ж постояв — Упав (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 168); Коли [Юхим] захворів на ревматизм, то переходив річку на ходулях (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 154); Уніформіст подає високі ходулі. Глядачі затихають, насторожуються (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 168); Спритні англійські малярі працюють на ходулях, виготовлених з легкого металу (Наука і життя, 12, 1965, 44);  * У порівняннях. Приходжу до хати і застаю таку картину: посеред хати стоїть Казімір. Хоч би вже прибрав якусь скромну позу, а то, як навмисне, розчепірився, як на ходулях (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 114).

2. перен., розм. Що-небудь неприродне. Розмови про «ходулі», «неприродність», «однобокість» і т. п. тут ні при чому (Василь Еллан, II, 1958, 120).

3. перен., розм. Ноги (у 1 знач.). Страус на своїх голих ногах-ходулях підійшов до муру й намагався зазирнути через нього в сад (Олесь Донченко, III, 1956, 66); Плигнув [Микола] під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся — нагасався-таки за день. Ніби й нічого не робив, а он як гудуть ходулі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 111.

Коментарі (0)