в означеннях
Тлумачення, значення слова «Хробак»:

ХРОБА́К, а, чол.

1. Личинка комах, яка живе в землі. Крізь поперечний розріз ґрунтів можна було ясно спостерігати, як росте коріння, народжується із зерна рослина, як хробак підточує рослину і вона жовкне, тане (Василь Кучер, Вогник, 1952, 43); Самі хрущі їдять листя, та найстрашніше хрущові личинки. Скільки їх було викопує на вгороді дівчинка — великих білих хробаків, які під'їдають стебла городніх овочів (Олесь Донченко, IV, 1957, 102); Буде [Дорошенко] віднині тут, ..де над полями морські чайки.. тільки деколи забіліють, замайорять білокрило, збираючи хробаків та кузьку... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 216);  * У порівняннях. Жевріюче бадилля розповзалось скрізь, мов вогняні хробаки, сичало й курилось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346);
//  Личинка жука шкіроїда, яка псує шкіру, хутро, точить дерево і т. ін.; шашіль. Миколай від хробаків Порохном узявся. Сам спаситель на вратах Поздовж перепався (Степан Руданський, Вибр., 1949, 112).

2. Те саме, що черв'як 1; робак. Сім літ хробак в хріні зимував, а смаку не зазнав (Номис, 1864, № 6464); Наука спостерігає такі явища [анабіозу] з різними нижчими, простішими організмами, наприклад — коловертками, хробаками, деякими комахами (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 176); Кинутий 1900 року в криницю, вугор очищав воду, живлячись хробаками та личинками, і ще й досі продовжує свою корисну працю (Вечірній Київ, 12.II 1970, 4).
Заливати (залити, залляти) хробака [в серці] див. заливати.

3. перен., розм. Те саме, що черв'як 2. — Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий може розтоптати (Іван Франко, IV, 1950, 142); [Бережний:] Що це значить..? [Вересай:] Це значить, що хробаки Ружевські будуть розчавлені (Іван Микитенко, I, 1957, 396); Був теплий сонячний день, та на якусь мить цей день потемнів у моїх очах, коли я подумав про те, що Катерини нема, а цей хробак повзає по землі (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 130).

4. перен., діал. Маленька дитина. — Що ж? Пропадаю! З сими хробаками Скитаюся поміж людьми, бідую (Іван Франко, IX, 1952, 211).

5. перен., розм. Те саме, що черв'як 3. Маруся була горда, і який би шкідливий хробак не точив їй серця, вона жодного разу не видавала себе перед подругами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 204); Хай прийде [смерть], хай скаже своє останнє слово, і Марія не здригнеться. Жоден хробак вагань не пробив собі пристанище в її душі. І не проб'є. Вона те знає, готова до всього, нескорена й несхитна (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 150.

Коментарі (0)