в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кісточка»:

КІ́СТОЧКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до кістка 1, 2. Дивлюся, од курчати тільки кісточки валяються під столом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 20); — Може ж, його розтерзала вовча зграя і кісточок не знайдемо (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 15).
[І] кісточок чиїх не зібрати (не позбирати) — те саме, що [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) (див. кістка); Кісточки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) — те саме, що Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) (див. кістка); По кісточках розбирати (перебирати) — детально обговорювати кого-, що-небудь. Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 372).

2. Зчленування кісток голінки з кістками стопи, випнуте по боках ноги; щиколотка. Ноги грузли в землю аж по самісінькі кісточки (Олекса Стороженко, I, 1957, 346); Терезка не пішла в хату, вона стояла в садку по кісточки в снігу (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 223).

3. перев. мн. Гральні кубики або пластинки (з кості чи іншого матеріалу), на гранях яких вирізані цифри, вічка. На сусідніх вулицях відлунювали удари кісточками доміно об дубові столи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 105); Мальцев виймає з кишені скриньку з мініатюрним доміно і висипає кісточки на стіл (Ярослав Галан, I, 1960, 381).

4. Кулька рахівниці; кружальце. Шеф тряс нею [рахівницею] в повітрі, кісточки торохтіли, як горіхи в залізному коробку (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 66); Василько з радістю кинувся допомагати батькові і за хвилину хвацько вицокував кісточками рахівниці (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 167).

5. Гнучка пластинка з китового вуса, металу і т. ін., яку вшивають у корсет, плаття тощо.

6. Насінина з твердою оболонкою в плодах деяких рослин. Через декілька днів після осипання пелюсток самка [сливової товстоніжки] відкладає яйця в середину кісточки плода, проколюючи її оболонку яйцекладом (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 366); Ганна Сильвестрівна виколупувала шпилькою кісточки з вишень (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 170.

Коментарі (0)