в означеннях
Тлумачення, значення слова «Ківш»:

КІВШ, ківша і ковша, чол.

1. Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо). Марченко.. поприліплював свічки до ківшів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 99); — Хочеш, почну частувати Медом з нового ківша? (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 68);  * У порівняннях. Зачерпнув [Єгор] великою долонею, мов ковшем, чистої води й хлюпнув нею на Зіньку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 78).
Випити (сьорбнути і т. ін.) [свій, повний] ківш лиха; Знати (зазнати, скуштувати і т. ін.), почому (почім) ківш лиха див. лихо.

2. спец. Велика металева посудина в різних механізмах для зачерпування, розливання тощо. З допомогою ковша, установленого на автонавантажувачі, вантажать, перевалюють і транспортують сипкі матеріали (Наука і життя, 10, 1956, 7); А він — про свій Катеринослав, і як пахне чавун, коли ллється в ківш (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 204); Ківш екскаватора.

3. спец. Те саме, що кіш 1 5. В сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться о-під каміння в довгу шовкову торбу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); Зерно засипається в ківш.., звідки воно надходить у подрібнювальну камеру (Наука і життя, 3, 1956, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 158.

Коментарі (0)