в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кладка»:

КЛА́ДКА, и, жін.

1. Дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу. Ой, у полю річка, Через річку кладка (Степан Руданський, Тв., 1956, 90); Ріка шуміла під кладкою, мов скажена (Іван Франко, II, 1950, 34); Прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини (Олесь Донченко, IV, 1957, 39);  * Образно. Тости виникали то там, то там, мали.. локальний характер, об'єднували невеличкі групки, прокладали кладки взаєморозуміння між сусідами (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103);
//  Невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо. Молодиці, дівчата попід вербами, в холодочку, з жлуктами золять, на кладках з прачами полотно.. перуть (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 136); Він дивився скоса, Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати (Максим Рильський, Мости, 1948, 24).

2. розм. Те саме, що мурування 2. Під час плавлення рідкий метал розмиває вогнетривку кладку в печі (Наука і життя, 6, 1963, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 172.

Коментарі (0)