в означеннях
Тлумачення, значення слова «Коц»:

КОЦ, а, рідше КОЦЬ, я, чол., розм.

1. Грубе вовняне однотонне вкривало з начісками. Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Панас Мирний, IV, 1955, 348); — Осьде маєш коц і простирало, — крикнув [наглядач], кидаючи ті речі фігурці на голову і майже до землі її пригнітаючи (Іван Франко, II, 1950, 341); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцем (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 89);
//  рідко. Покривало на ліжко з якої-небудь тканини. У.. кутку.. — ліжко, заслане м'яким шовковим коцем (Панас Мирний, II, 1954, 232).

2. Ворсовий пристрижений однобічний килим. Лави і над ними стіни були вкриті коцем (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); З другої половини XVI ст. з'являються назви «коц» і «ліжник», які .. означали окремі види килимів (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 314.

Коментарі (0)