в означеннях
Тлумачення, значення слова «Колодій»:

КОЛОДІЙ, ю, чол. Густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті, при випаровуванні яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медицині, фотографуванні і т. ін. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості.. необхідно ці місця до початку роботи знезаразити, при потребі перев'язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 228.

Коментарі (0)

КОЛОДІЙ 1, я, чол., діал. Великий ніж з дерев'яною колодкою; колодач. Ся поясина з ножем колодієм у піхві була єдиним скарбом і маєтком Остаповим... (Ганна Барвінок Опов.., 1902, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 228.

Коментарі (0)

КОЛОДІЙ 2, я, чол., діал. Колісник.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 228.

Коментарі (0)