в означеннях
Тлумачення, значення слова «Колорит»:

КОЛОРИ́Т, у, чол.

1. Співвідношення фарб, кольорів по тону, насиченості, що створює певну єдність картини, фрески і т. ін. Колорит гуцульських [керамічних] виробів: білий фон побілки займає близько половини всієї лицьової площі (Гуцульська кераміка, 1956, 46); Колорит українських геометричних килимів відзначається декоративністю, багатством та різноманітністю кольорових сполучень (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 60);
//  Загальний характер забарвлення; співвідношення фарб, тон, що домінує в чомусь; колір, відтінок кольору. Гарна сторона [Сіцілія], загальний колорит рожево-золотий, він якось надто гармонізує з маврітанським стилем сливе всіх церков і більших будов у Палермо (Леся Українка, V; 1956, 413).

2. перен. Сукупність особливостей, своєрідність, характерна особливість чого-небудь. Знаєте, я починаю думати, що ми мало дбаємо в оповіданнях з народного життя про український колорит (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 384); Сила музики «Запорожця» [С. Гулака-Артемовського] — в її простоті, дохідливості, народності, національному колориті (Максим Рильський, III, 1956, 358).
 Місцевий колорит див. місцевий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 232.

Коментарі (0)