в означеннях
Тлумачення, значення слова «Колиска»:

КОЛИ́СКА, и, жін.

1. Невеличке ліжечко для спання і колисання дитини. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Йонька.. зняв із горища вервечану колиску та й примудрував її на гаку посеред світлиці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524);  * У порівняннях. — А я сплю собі тут, як у колисці (Іван Франко, IV, 1950, 342); Човен гойдався, як колиска, легко і плавно (Олесь Донченко, V, 1957, 23).
З колиски — з дитячих років, з ранніх літ. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (Іван Манжура, Тв., 1955, 139); З молоком Своєї матері, з колиски Я мову взяв, що за селом Шуміла житнім колоском (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 9); Стояти (бути і т. ін.) біля колиски чого — сприяти зародженню і розвитку чого-небудь нового. В. Сосюра стояв біля колиски народження нової української соціалістичної поезії, був одним із зачинателів її (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 27); Комуністична партія, Володимир Ілліч Ленін стояли біля колиски комсомолу (Наука і життя, 6, 1959, 4); У (в) колисці: а) (хто) ще зовсім дитина. — Може, десь і виглядає тебе твоя яворина, а, може, ще тільки росте. Сказано: хлопець на коні, а дівка в колисці (Михайло Стельмах, II, 1962, 334); б) (що) на самому початку, у зародку. — Щоб її, ту війну, в колисці задушило! (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 48); Реакційні сили старого світу робили все, щоб у колисці задушити Радянську владу (Програма КПРС, 1961, 10).

2. чого, перен., уроч. Батьківщина; місце виникнення і розвитку чого-небудь. Київська Русь є спільною колискою російського, українського та білоруського народів (Микола Бажан, Наша Москва, 1951, 10).

3. діал. Гойдалка. Далі ми співали, на колисці гойдалися, весело так, весело прогуляли (Панас Мирний, I, 1954, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 222.

Коментарі (0)