КОНТРОЛЕ́Р, а, чол. Особа, що контролює чи
перевіряє кого-, що-небудь. Приходить контролер до нас.
— Ну, як у вас працює газ? (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 26);
Серед контролерів працює багато комсомольців.
Жодний випадок здачі продукції низької якості не
залишається поза увагою (Комуніст України, 7, 1968, 54); Контролер
поїзда;
// Прилад, за допомогою якого здійснюють
контроль або реєструють що-небудь. Оксана.. повезе туди
контролер своєї конструкції (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954,
229).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 271.