в означеннях
Тлумачення, значення слова «Корець»:

КОРЕ́ЦЬ, рідше КІРЕ́ЦЬ, кірця, чол.

1. Металевий або дерев'яний кухоль чи ківш із держаком. Бачим кадівби з кірцями (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 297); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 398); Стер усмішку Тарас із лиця, Випив трохи ракії з кірця (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 113).

2. Стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер. От він.. на другий день забрався до Дрогобича, закупив кілька кірців жита (Іван Франко, I, 1955, 177); Кирило Кухта повернувся зі зборні додому веселим, наче йому хтось там корець муки пообіцяв (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 369).
Знати (узнати, пізнати і т. ін.) почому (почім) корець лиха див. лихо 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 289.

Коментарі (0)