в означеннях
Тлумачення, значення слова «Корок»:

КО́РОК, рка, чол.

1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб;
//  Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою або шкіркою. Корок захищає рослину від проникнення в неї бактерій і грибків, а також від об'їдання кори тваринами (Практикум з анатомії рослин, 1955, 72).

2. Затичка для пляшки та ін. посуду з кори такого дерева. Стара хвацько вибиває корок з пляшки, переливає горілку до карафки (Юрій Яновський, IV, 1959, 148); Скрізь бринів сміх. Хлопали корки з пляшок (Юрій Смолич, II, 1958, 114);  * У порівняннях. Смоливус із сіней.. вилетів, мов корок із пляшки (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 27);
//  Взагалі будь-яка затичка для посуду, трубок і т. ін.

3. Те саме, що підбор; каблук. Сотничиха дивиться, усміхається, встає, стукає корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); Софія не дуже висока, .. ходить на високих корках (Леся Українка, III, 1952, 499); На струнких ногах — капронові панчохи і спортивні туфлі на низеньких корках (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 296.

Коментарі (0)