в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кошара»:

КОША́РА, и, жін.

1. Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня. Було собі Ягня, потішненьке таке, В кошарі не було такого (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 157); В кошарі його обливало ціле море овець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334); А отут стоїть кошара, В ній живе овець отара (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 79);
//  рідко. Хлів для великої рогатої худоби. На подвір'ях і кошарах ремигали лежма воли (Олександр Довженко, I, 1959, 85);
//  перен., зневажл. Про будь-яке приміщення, переповнене людьми. Еней, ввійшовши в сю кошару, Побачив там багацько душ (Іван Котляревський, I, 1952, 142); З цієї кошари [в'язниці] ще ніхто не виходив (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88).

2. дорев. Дерев'яний фабричний будинок. Тут і там поміж ямами здіймалися кошари або великі шопи, що були складами.. добутого матеріалу (Іван Франко, VIII, 1952, 400); Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24);
//  Житловий будинок для робітників біля фабрики, на промислі тощо.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 315.

Коментарі (0)