в означеннях
Тлумачення, значення слова «Крюк»:

КРЮК 1, а, чол.

1. Те саме, що гак 1—3. Деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (Олекса Стороженко, I, 1957, 399); Біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став [Скиба] і.. дивився на вогонь (Андрій Головко, I, 1957, 350); На крюк замикав хатні двері старий (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 32).

2. перен., заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.). І у Турна був сутяга, Брехун, юриста, крюк, підтяга (Іван Котляревський, I, 1952, 273); Літ сорок назад.. вибрали мене в засідателі.. Не хотілось мені зробитися тим крюком (Олекса Стороженко, I, 1957, 116).

3. перев. мн., іст. Знаки староруського та давньоукраїнського без лінійного нотного письма. Нотні знаки, що ставилися над текстом, звалися крюками або «знаменами» (Історія української музики, 1922, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 379.

Коментарі (0)

КРЮК 2 див. крук.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 379.

Коментарі (0)