в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кругляк»:

КРУГЛЯ́К, чол.

1. род. а. Колода, стовбур зрубаного дерева. Провадив [через рів] місток із смерекових кругляків (Іван Франко, I, 1955, 198); По кругляках тягли гужем широкогорлу гармату (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 30); Парубок дужим плечем налягає на необтесаний кругляк (Михайло Стельмах, II, 1962, 340);
//  Оцупок колоди. Сокира вправно подзенькує в міцних руках, сухі кругляки колються легко (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 31).

2. род. у, збірн. Лісовий матеріал (колоди тощо). Будова являє собою простий витягнутої форми прямокутник, рублений з грубого кругляку (Дерев'яне зодчество України, 1949, 15); Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червонокорий сосновий кругляк, свіжі дошки (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 140).

3. род. а. Круглястий камінь. Каменем вислані улиці.. вилискувались на сонці широкими сірими кругляками (Панас Мирний, III, 1954, 257); Великі кам'яні кругляки, щербате каміння.. — усе те валило в збиту громаду монголів (Іван Франко, VI, 1951, 125);  * У порівняннях. Миготять на узмор'ї дельфіни, наче чорні камені-кругляки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 358). А. род. а, перен. Про будь-який предмет, споруду тощо круглої, кулястої або циліндричної форми. Ґрунт укачували рубчастими кругляками (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 15); Артилеристи.. котили на руках протитанкові гармати, встановлюючи їх.. в кругляку, виритому німцями для своєї зенітки (Олесь Гончар, III, 1959, 262).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 369.

Коментарі (0)