в означеннях
Тлумачення, значення слова «Куб»:

КУБ 1, а, чол.

1. мат. Правильний шестигранник, усі грані якого — квадрати. Прямокутний паралелепіпед, що має рівні виміри, називається кубом (Геометрія, II, 1954, 37); Фан Савич мовчки діставав чи то конуса, чи куба, .. ставив перед класом на.. підставку (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 198);
//  Про який-небудь предмет, споруду, що має форму такої фігури. Коло порога стояла піч.. Це був куб, складений з каміння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Довго здалеку дивився [він] на сірий куб головної контори [заводу], вдихав знайомий дим печей (Павло Загребельний, Спека, 1961, 318).

2. мат. Добуток трьох однакових співмножників або третій степінь числа. Щоб піднести до квадрата або куба степінь, треба відповідно помножити на 2 або З показник степеня (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 52).

3. розм. Те саме, що кубометр. Навчивсь Русанов працювать, міг ловко, за хвилиночку, ковшем чотири куби взять (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 380.

Коментарі (0)

КУБ 2, а, чол. Великий казан, бак і т. ін. для переганяння або кип'ятіння рідини. Для перегонки води роблять перегінні куби. Їх звичайно вмазують у піч або нагрівають на вогні спеціальних пальників (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 48); В уяві постав бруднуватий барак, .. в кутку величезний «куб» з окропом (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 380.

Коментарі (0)