в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кучма»:

КУ́ЧМА, и, жін., розм.

1. Висока бараняча шапка. Татарська кучма насунулась йому на очі, ніс закандзюбився (Олекса Стороженко, I, 1957, 335); Микула одягнув довгу одежу, неначе рясу, насунув на голову кучму (Осип Маковей, Вибр., 1956, 413); Там стояв Куліш. За ним видно було присадкувату фігурку Бурлаківського, зодягненого в кучму й кобеняк (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 210);  * Образно. Щезла з Хребта-гори вже сніговая блискучая кучма (Іван Франко, XIII, 1954, 307); Безладно розкидані хати.. дрімали, попритулявшись до крутих схилів яруги, насунувши на вікна завалені снігом кучми солом'яних дахів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 3);  * У порівняннях. Вид у нього засмажений, полуплений од спеки, чуб кучмою, нестрижений (Степан Васильченко, III, 1960, 133); Попелясте волосся кучмою сиділо на голові (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 167).

2. чого, перен. Висока копиця (про волосся). Голову його вже вкривала буйними сріблястими хвилями кучма сивого волосся (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 224); Буває, що набреде тут на їхню екскурсію табірний баяніст, в якого на голові ціла кучма густої вовни, аж дивно, чому його не стрижуть у таку спеку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 223);
//  Скуйовджене волосся. Вигляд справді був у Тараса не женихівський: нестрижена біла кучма, чорна сорочка, латані білі штани (Степан Васильченко, II, 1959, 368); Він довго морщить лоба, трясе кучмою і бородою, вилічуючи, скільки буде верст до Медвина (Михайло Стельмах, I, 1962, 172).
Дати кучму — дати прочухана. Як пан Еней так забавлявся, То лиха він собі не ждав, Не думав і не сподівався, Щоб хто з Олімпа кучму дав (Іван Котляревський, I, 1952, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 424.

Коментарі (0)