в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кума»:

КУМА́, и, жін.; мн. куми.

1. Хрещена мати по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. — Я знаю її, вона кума моя (Панас Мирний, III, 1954, 145); У нас тепер в гостях Марія Михайлівна, вона ж була і за куму (Леся Українка, V, 1956, 7); — Тамо, глаголю вам, у кожній шостій хаті у мене — кум, і через кожну хату — кума (Яків Баш, На землі.., 1957, 60).

2. заст. Приятелька (у звертанні). Прокинься, кумо, пробудись Та кругом себе подивись (Тарас Шевченко, II, 1953, 368).

3. нар.-поет. Епітет лисиці в казках, байках. Прокракала, роззява, огляділась — Чортма куми і снідання нема... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 397.

Коментарі (0)