в означеннях
Тлумачення, значення слова «Кунтуш»:

КУ́НТУ́Ш, кунтуша, чол. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI — XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 69); На другій стіні висів портрет якогось давнього Сухобруса в кунтуші, з прорізаними рукавами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика, щоб дати місце хворій жінці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 400.

Коментарі (1)