в означеннях
Тлумачення, значення слова «Китиця»:

КИ́ТИЦЯ, і, жін.

1. Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь. Пишно вив'язала Ганна голову.. червоною великою хусткою з білими та зеленими китицями (Нечуй-Левицький, I, 1956, 84); На Романові була синя шовкова сорочка з стоячим коміром, кручений пояс з розкішними, барвистими китицями на кінцях (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 41);
//  Тасьма з такою прикрасою біля ручки шаблі, шпаги тощо. Китиця в його була коло шаблі (Словник Грінченка); Хорунжий простягнув до Мартинової шаблі руку й одв'язав червону оксамитову китицю від ефесу (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 509);
//  Прикраса у вигляді стоячого жмутка пір'я чи кінського волосся на головних уборах, звичайно військових, а також подібна прикраса на головах коней; султан. [Гостомисл:] — Ся китиця із пір'я — знак Спокою (Іван Франко, IX, 1952, 252);
//  Жмуток волосся на кінці хвоста корови, лева та ін. Щоб німці в мене не знайшли листа, я його скручував у трубочку і прив'язував корові до хвоста, в самій китиці (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 19); На відміну від левів, тигри мають видовжене тіло, ..хвіст у них не має китиці (Посібник з зоогеографії, 1956, 72).

2. Невеликий сніп соломи, зв'язаний з того кінця, де колоски; використовується для вкривання даху. Далі зірвався й вітер, почав бити снігом о шиби, свистіти серед крутих берегів, термосити і виривати китиці в стрісі (Іван Франко, VIII, 1952, 344).

3. Скупчення квіток на одній гілці, на одному стеблі; суцвіття. Маяв [очерет] над ними пухнатими китицями та наводив сум одноманітним шелестінням (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); У розчинені вікна зазирали білі китиці акацій (Петро Панч, В дорозі, 1959, 136);
//  Гроно. Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід (Леся Українка, III, 1952, 224); Високо підіймаючи голову вгору, ..пучками ловила [дівчина] китицю горіхів на пригнутій ліщині (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 29).

4. діал. Букет. Рано прислав, так чула я, якийсь, казали, великий пан велику китицю квітів (Ольга Кобилянська, За ситуаціями, 1914, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 155.

Коментарі (0)