ЛАЗІ́ВКА, и, жін.
1. Те саме, що лаз1 1. За одну мить я вбіг на дідусеве подвір'я, видивився лазівку на горище рибальської мазанки, пірнув у заснований павутинням напівморок (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 24).
2. перен. Хитрий, спритний прийом для виходу з певного, звичайно неприємного, скрутного становища. Щоб закрити всі лазівки для дармоїдів, В. І. Ленін пропонував запровадити найсуворіший контроль над мірою праці і споживання (Комуніст України, 7, 1961, 25).