в означеннях
Тлумачення, значення слова «Лічильник»:

ЛІЧИ́ЛЬНИК, а, чол., чого і без додатка.

1. Той, хто веде лік чому-небудь.  * Образно. Спросоння закричав десь півень, потім другий, третій, а за хвилину на селі уже не вгавав спів цих нічних лічильників часу (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 61).

2. Прилад для підраховування чого-небудь. В ній [ракеті] є два передавачі з антенами, лічильник космічного проміння (Наука і життя, 2, 1959, 7); Він не відривав очей од лічильника [таксі].. Його зацікавила сама механіка — диви, як блискають цифри, як швидко росте сума (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 37);  * Образно. І став Біг-Бен, вусач-солдат, лічильником годин (Микола Бажан, Роки, 1957, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 533.

Коментарі (0)