в означеннях
Тлумачення, значення слова «Лісовик»:

ЛІСОВИ́К, а, чол.

1. розм. Той, хто живе в лісі або займається лісовим промислом, полюванням. Григорій Григорович Андрусяк — спадкоємний лісовик.. З дитинства чув шум смерекових борів.., знав у горах назву кожної травиці, кожного дерева, чагарника (Літературна Україна, 31.VII 1962, 2); Він, Аркадій Валеріанович, мусить з своїх лісових хуторів зігнати селян, ..і лісовики, і селяни, що приїздять до них, підточують його багатство лісокрадством (Михайло Стельмах, I, 1962, 289);
//  Партизан, що діє в лісах. Колись, при денікінцях, і влітку, і восени в оцім лісі по ярах вони жили лісовиками. Увесь ліс шумів од них — партизанів (Андрій Головко, II, 1957, 19); Третій рік з сідла не сходить, до безсоння звик. І страшний для окупантів грізний лісовик (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 78);
//  Той, хто працює в галузі лісівництва. Держава оснастила лісовиків найновішою технікою (Радянська Україна, 15.V 1963, 2); Щоб вітер не вигриз зубами молоді насадження, лісовики виставили біля них захисні щити, сплетені з лози та очерету (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 309).

2. Міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, жила в лісі. Очі [молодого хлопця] світились таким тихим, таким мрійним світом, неначе вони ще й теперечки бачили лісовиків з зеленими бородами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 587); Слов'яни вірили, що в кожному лісі був свій лісовик, від якого залежала удача на полюванні (Історія СРСР, I, 1956, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 524.

Коментарі (0)