в означеннях
Тлумачення, значення слова «Лиштва»:

ЛИ́ШТВА, и, жін.

1. Вишивка у вигляді прямої гладі. — Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Панас Мирний, I, 1954, 75); Пряма гладь, або лиштва, — це дуже тонке й точне вишивання (Українське народне художнє вишивання, 1958, 53);
//  Кольорова вишивана нашивка, кайма. Зоя йде пішки з дівчатами: у всіх білі вишивані сорочки, сині, червоні, зелені спідниці з лиштвами (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 274); На ногах [Наді] нові черевички і шкарпетки з лиштвою (Петро Панч, В дорозі, 1959, 271);
//  Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини). — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає [Христина] вгору подолок спіднички (Михайло Стельмах, I, 1962, 155); Мама сіла дошивати Каті нове плаття, ..залишилося тільки підшити лиштву (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 55).

2. Планка на прорізі вікна або дверей; наличник. Іван перескакує з розгону двометрову грядку квітника і впирається обома руками в лиштву вікна (Петро Колесник, Терен.. 1959, 138);
//  чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін. Дубовик розкрив лантух, витяг лиштву сала (Григорій Епік, Тв., 1958, 560).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 505.

Коментарі (0)