в означеннях
Тлумачення, значення слова «Манірка»:

МАНІ́РКА, и, жін.

1. Похідна металева фляжка з кришкою у вигляді склянки, що загвинчується. Старий служивий простягає манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 98).

2. рідко. Те саме, що казанок 2. — Та ж служили з ним ще в царських уланах, не одну кашу.. з'їли з одної манірки (Іван Ле, В снопі.., 1960, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 622.

Коментарі (0)