в означеннях
Тлумачення, значення слова «Машкара»:

МАШКАРА́, и, жін.

1. Те саме, що маска 1, 3. Цигани повиймали вікна, понадівали на лице машкари, пов'язали слуг, вбили економа, розламали скрині й позабирали гроші та усе дочиста добро (Нечуй-Левицький, III, 1956, 277); Грицько, що тим часом успів уже злагодити собі з паперу машкару й розмалювати її чорнилом, почепивши її собі на лице, тихо вилазив на чотирьох з-під печі (Степан Васильченко, I, 1959, 120); [Ярошенко:] Сьогодні я зрозумів усе! Як ти примчав до неї із звісткою про мою вигадану загибель.. Як під машкарою мого друга місяць за місяцем вкрадався в її душу (Олександр Левада, Драми.., 1967, 376).
Зривати (зірвати) машкару з кого — те саме, що Зривати (зірвати) маску (див. маска). Князь вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет [Шевченко в поемі «Княжна»] зриває з нього цю машкару (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 295).

2. перен., розм. Про дуже негарне, спотворене обличчя людини; потвора. З себе був [прохожий] така машкара, що якби змалювати, точи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина; лиця шрамоваті, на однім оці більмо (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 206); То не людина лежала на голому полу, то сама смерть лякала людей своєю страшною машкарою! (Панас Мирний, III, 1954, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 658.

Коментарі (0)