в означеннях
Тлумачення, значення слова «Мідниця»:

МІ́ДНИЦЯ, і, жін., заст.

1. Мідний таз. Блищала мідна посуда, як золотий вівтар, і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124);  * У порівняннях. Як розпечена червоно-жовта мідниця, хутко підводилося воно [сонце] за низиною (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 146);
//  Таз з іншого металу. Князь доїдав тим часом м'ясо та випив чарку вина, потім обмив руки у срібній мідниці (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 76).

2. заст. Мідні гроші. Получила вона дару три мідниці (три гривні) (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 725.

Коментарі (0)