в означеннях
Тлумачення, значення слова «Мірошник»:

МІРО́ШНИК, а, чол. Власник млина; той, хто працює в млині; мельник. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 13); За столом сиділа Одарка поруч з мірошником з панського млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54);  * У порівняннях. З комори вибіг Василь Боринець, заборошнений [запилений борошном], як мірошник (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 746.

Коментарі (0)