в означеннях
Тлумачення, значення слова «Місце»:

МІСЦЕ, я, сер.

1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 477); Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені (Олесь Гончар, I, 1959, 40);
//  чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною в серці не хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 193); Червона піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском, ..оснащаючи ними найбільш вразливі місця (Олесь Гончар, II, 1959, 107); Маршрути походів по місцях слави охопили всю Запорізьку область (Радянська Україна, 12.V 1967, 4);
//  Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь. Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Гнат Хоткевич, II, 1966, 406); Свого робочого місця ніхто не покинув (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 237); Тимофій навпомацки знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин, долото (Михайло Стельмах, II, 1962, 34);
//  Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися. — Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, — і місце є... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 156); Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають [займають] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 241).
Дитяче місце — те саме, що плацента. На третьому місяці розвитку [зародка] на внутрішній поверхні стінки матки утворюється дитяче місце (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 185).
Все стає (ставало) на своє місце (на свої місця) — все набирає (набирало) попереднього вигляду, відновлюється (відновлювалося). — Знаєш, друже... Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так. Проте він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього все там ставало на своє місце (Олесь Гончар, III, 1959, 240); До місця — до потрібного пункту (добратися, доїхати і т. ін.); Душа не на місці див. душа; З місця взяти (брати і т. ін.) — без розгону переходити на швидкий хід. Паровоз узяв з місця, і вагони котилися все швидше й швидше (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 91); З місця в кар'єр див. кар'єр; Місце під сонцем див. сонце; Мокре місце [не] залишиться (зостанеться) див. мокрий; Нагрівати (нагріти) собі місце див. нагрівати; На місці чиєму — будучи в чиєму-небудь становищі. — А я б на твоєму місці уже б мовчала, — обізвалась Надя (Леся Українка, III, 1952, 497); Таки він, Матвій, міг сьогодні когось із братів, мов соняшника, зрешетити. Пігловський на його місці за милу душу пригостив би свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (Михайло Стельмах, I, 1962, 95); На місці (вирішувати, робити і т. ін.) — там, де відбувається що-небудь, де джерело сировини; без передавання куди-небудь, перевезення і т. ін. Дарка збирала малину панам.. ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці (Леся Українка, III, 1952, 660); На місці злочину спіймати (зловити, застати і т. ін.) — викрити кого-небудь під час здійснення чогось лихого; Не до місця — не до діла, не до речі, не до ладу. — З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово — тепло — тут не до місця (Юрій Яновський, II, 1958, 74); Не знаходити (не знайти) [собі] місця див. знаходити; Не лишати (не лишити) живого місця див. лишати; Немає (не було, не буде) місця чому — немає чого-небудь (про абстрактні поняття). Короткозорому оптимізмові немає місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285); Не місце: а) (кому) не слід бути де-небудь, серед когось; б) (для чого) не слід, не годиться робити щось. [Саня:] Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов... (Леся Українка, II, 1951, 34); Ні з місця: а) стояти нерухомо, не рухатися. Стоїть солдат, не ворушиться. Москалька крикнула удруге, кричить і утретє — солдат ні з місця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142); б) на тому ж рівні, утому ж стані; Очі на мокрому місці див. мокрий; Прикипіти на місці див. прикипіти; Тепле (тепленьке) місце — вигідна посада. Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 51); Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує ..Хіба ж не тепленьке місце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163); Тупцювати (тупцюватися) на [одному] місці — не рухатися вперед, не розвиватися. Що для Поемітного характерно: не тупцювати на місці, не заспокоюватися (вже, мовляв, богова борода в руці), не обмежувати себе лише господарськими справами (Остап Вишня, II, 1956, 18); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 50).

2. перев. мн. Певна місцевість. Є місця — чувати: Круглий рік весна... (Павло Грабовський, I, 1959, 371); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12).

3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія. Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (Історія СРСР, I, 1956, 54); Багато цікавого розповіли товариші з місць (Андрій Головко, II, 1957, 431).

4. Окрема ділянка, частина чого-небудь Сонце підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи голі місця (Панас Мирний, I, 1954, 252); Неприємне залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу пройняв піт (Юрій Яновський, II, 1958, 124).
 Лобне місце див. лобний.
Болюче місце див. болючий; Місця живого нема див. живий; Слабке місце див. слабкий.

5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і Т. ін. — Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 213); Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там моє стояти (Леся Українка, V, 1956, 351).

6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у суспільстві. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (Володимир Самійленко, II, 1958, 365); — Ленін! — глухо простогнав Мічурін... — Слухайте мене, — Мічурін випростався. — На честь найвеличнішої безсмертної людини, яка вивела нашу країну на перше місце в історії, наказую припинити роботу! (Олександр Довженко, I, 1958, 473).
Знати своє місце — поводитися відповідно до свого становища. — Вона [Катря] їй так розмалює нігтями писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знав своє місце (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 360).

7. Службова посада. Пішла [Олександра] найматься; та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі місце знайшла в якогось коваля (Марко Вовчок, I, 1955, 33); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (Олесь Гончар, II, 1959, 32);
//  Вакансія в учбовому закладі для того, хто навчатиметься. Майже одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті. Будемо першого свого бідняка посилати у високу науку! (Михайло Стельмах, II, 1962, 361).

8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.). Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі.. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 311).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 751.

Коментарі (0)

МІСЦЕ... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до місця, простору, напр.: місцемешкання, місцепробування і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 752.

Коментарі (0)